Як займатися математикою з дітьми
З усіх дошкільних наук, математика – найбільш „прикладна”. Тобто досить просто та часто використовується в житті.Спробуємо розглянути, як можна долучати дитину до математичних понять на ранніх етапах її життя.
Одна з рекомендацій – з самого початку називати правильні поняття. Тобто, не називати куб квадратом, а круг – шаром.
Спочатку можна співвідносити форми з оточуючими об’єктами: сонечко – круг, віконечко – квадрат, дах – трикутник і т.д.
Навчання рахунку теж присутнє в ранньому віці, ми просто рахуємо, а дитина запам’ятовує. Послідовність чисел зустрічається в багатьох потішках, віршиках. Рахувати можна і пальчики. Доречі, на прикладі частин тіла можна вивчати і інші поняття (1 та 2: носик 1, а очка – 2, а пальчиків, зубів та волосинок багато).
Чим менше вік дитини, тим більш наочним повинно бути все, про що ви розповідаєте. Наприклад, марно переконувати дитину, що слон великий, а мишка маленька, якщо вона ніколи їх не бачила.
По мірі дорослішання дитини, коло її математичних уявлень можна розширювати. Поступово навчати рахунку до 5, потім до 10. Інколи, якщо батьки кажуть „рахувати ми вміємо”, насправді виявляється, що дитина завчила як віршик послідовність чисел (1,2,3,4,5...). Тому коли дитина вчиться рахувати, вона повинна рахувати щось, конкретні предмети, а не просто повторювати скоромовкою рахунок.
При цьому дитина повинна вміти ще й озвучувати результат підрахунку (1,2,3,4,5 – усього 5). Якщо цьому спеціально не навчити, самі діти цього не роблять. Можна вводити додаткові форми: овал, прямокутник, куля, куб. Їх можна знаходити за назвою („Дай мені синю кульку”), співвідносити за формою (усім відомі рамки-вкладиші), сортувати (круги окремо, квадрати окремо). Можна розповісти дитині про особливості фігури: круг та куля котяться, квадрат та куб – ні.
Також вводяться додаткові поняття про величину (довгий – короткий, високий-низький, широкий-вузький).
Ще раз підкреслюю, що всі ці поняття пояснюються в конкретних життєвих ситуаціях – тоді вони і засвоюються набагато краще. Наприклад, проста прогулянка може принести корисні результати (рахуємо сходинки, гуляючи по бордюру; розповідаємо, вузенький він чи широкий тощо).
Вивчення цифр рекомендуємо починати після 3-х років. Поняття „цифра” ще складніше, ніж буква. Буква – це значок, а цифра – значок, звук, кількість предметів, які вона позначає. До 3-х років діти взагалі погано запам’ятовують знакові системи. Наприклад діти, особливо ліворукі, погано запам’ятовують символи і після 3-х років. В таких випадках можна звертатись до образного мислення дитини. Навчаючи цифрам обов’язково потрібно співвідносити цифру та кількість предметів; можна давати поняття про числовий ряд, тобто певну послідовність цифр.
Математика включає в себе не лише кількість та форму, але й часові та просторові поняття. Для віку 3-4 роки актуальні пори року, їх послідовність та частини доби (спочатку день-ніч, потім ранок-день-вечір-ніч).
В просторі дитина повинна орієнтуватись „навколо себе” – зверху – знизу, ззаду, попереду, справа, зліва і т.д.
У віці 4-5 років можна поступово вводити деякі абстрактні поняття, наприклад такі, як зворотній рахунок.
Також в цьому віці обов’язково паралельно йде розвиток логічного мислення. Для такого віку важливо навчати дітей цілеспрямовано порівнювати предмети за різними ознаками; класифікувати предмети за групами; систематизувати (тобто розташовувати будь-що за порядком, величиною, наприклад); виконувати завдання типу „що до чого підходить”.
Також в процесі формування математичних уявлень дошкільників важливо займатись конструюванням. Це просте, на перший погляд, заняття несе в собі розвиваючий потенціал. Зокрема, допомагає перейти від конкретного до абстрактного мислення, сприяє розвитку просторового мислення (створює основу для розуміння геометрії в майбутньому), розвиває уяву.
Звісно, в математиці для дошкільників ще багато цікавих моментів; багато цікавих ігор, прийомів. Але найпростіше можна зробити самим батькам, звертаючи увагу дітей на світ навколо них.
Як і в будь-якій справі, у навчанні математиці, важливий момент – систематичність та організованість занять.
Одним із основних завдань у підготовці дитини до школи є формування уявлення про число, рахунок, дії додавання та віднімання, свідоме засвоєння ряду чисел (дитина повинна засвоїти, як утворюється кожне наступне число в ряду) - це основа всього подальшого навчання малечі обчислювальним навичкам. На ньому буде базуватися все подальше навчання у школі.
Почати знайомство дошкільнят з числами найкраще з рахунку предметів. Дітям п'яти - шестирічного віку значки 3, 5, 8 нічого не говорять, адже малята мислять образами, фарбами, формами... Тому запропонуйте їм малюнки - і діти швидко та легко запам'ятають цифри.
Дуже важливо для подальшого навчання свідоме і впевнене засвоєння складу чисел з двох менших (2 – це 1 і 1, 3 – це 1 і 2 та 2 і 1; або 4=3+1, 4=2+2, 4=1+3).
Для кращого сприйняття та запам'ятовування можна використовувати «цифрові будиночки», квітки з різнокольоровими пелюстками тощо.
Якщо дитина знає напам'ять склад чисел першого десятка, вона швидко та легко складає та вирішує приклади на додавання та на віднімання в межах 10 (наприклад, 2+3 =5 або 5-2=3, тому що 5 це 2 і 3). Крім того, знання складу чисел першого десятка необхідне дитині і для розв'язування задач.
Виконувати вправи потрібно в наступному порядку:
• вправи на рахунок предметів та засвоєння порядку чисел при рахунку;
• завдання на розпізнавання 2, 3, 4 предметів;
• робота з числами 5, 6, 7, їхнім складом;
• робота із складом чисел 8 -9 (декілька вправ, оскільки прикладів вже більше).
Поступово можна знайомити дитину з різними способами обчислень в межах десяти: прираховування, образне запам'ятовування кількості, запам'ятовування складу чисел, лічбі по лінійці.